Куди Зеленський веде українську економіку?

Матеріал переглянуло: 143 читачів
Джерело: 24 канал

Президент України Володимир Зеленський звернувся до Кабміну з проханням підготувати законопроекти для проведення реформ та зміцнення держави. У влади нарешті з’явився план дій. 24 канал попросив експертів оцінити указ президента.

На економічному форумі у Києві Володимир Зеленський назвав Україну найпривабливішим стартапом. Він розраховує на “органування” реформ та інвестицій, які забезпечать економічний стрибок. Президент обіцяє забезпечити рівноправність для всіх учасників ринку, реформу судів та освіти, а також боротьбу з корупцією.

8 листопада він підписав указ про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави. Раніше уряд Олексія Гончарука презентував програму дій, яка носить скоріш декларативний характер. Указ президента спрямований на вирішення конкретних питань.

Тематика доволі широка: транспортна система, покращення умов для малого бізнесу, управління відходами, впровадження ринку сільгоспземлі, велика приватизація та інші. Строки виконання також різні – одні питання треба “закрити” до кінця 2019 року, інші мають дедлайн до 2020-го, а останній пункт щодо об’єднання української енергетичної системи з європейською до 2022-го. Давайте спробуємо проаналізувати деякі пункти цього указу.

Транспортна система

Указ президента передбачає створення конкурентного ринку залізничних перевезень в Україні та функціонування внутрішнього водного транспорту. Оскільки поки невідомо про яку модель пасажирських перевезень йдеться, говорити про конкретні висновки немає необхідності, зазначають експерти.

Директор програми “Економіка” Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін наголошує на тому, що для початку потрібно визначити стратегію розвитку транспортної інфраструктури.

Треба розуміти чи ми будемо брати участь у міжнародних проектах, таких як “Один пояс і один шлях” або Балто-Чорноморський коридор. Якщо так, то це один об’єм інвестицій й одна роль української економіки, якщо ні, то відповідно має бути інша стратегія,
– зазначає Амелін.

Економіст впевнений, що прийняття законів, які стосуються транспортної інфраструктури без комплексної стратегії це просто “латання дір”.

Цю думку поділяє й інший експерт – економіст Борис Кушнірук. Він розповів про небезпеку необдуманих дій влади у сфері залізничних перевезень.

Специфіка роботи Укрзалізниці полягає у тому, що це підприємство є монополістом на ринку й працює так, що дохід від вантажних перевезень покриває частину розходів пасажирських. Перевозка пасажирів залізницею є збитковою, навіть в Європі. Якщо Укрзалізницю не поділити й залишити без відповіді, як будуть існувати два напрямки перевезень – є небезпека припинення роботи Укрзалізниці. Адже якщо на ринок вийдуть приватні компанії-перевізники, то Укрзалізниця не зможе конкурувати з ними у сфері вантажних перевезень, бо мусить тримати ціну аби забезпечувати соціальну функцію – перевозку пасажирів. Приватні ж компанії цим обтяжені не будуть й зможуть пропонувати нижчу ціну,
– запевняє Кушнірук.

Створення конкурентного ринку у галузі залізничних перевезень без відповідей на стратегічні питання, може створити серйозні проблеми, застерігає експерт.

Аналогічна ситуація з законом про водний транспорт.

Є різні редакції законів, якщо йде мова про редакцію, яку лобіює монополіст – компанія “Нібулон”, це буде одна конфігурація ринку. Якщо закон буде дозволяти вільний ринок, а держава лише контролюватиме його, то це буде зовсім інша ситуація,
– зазначає Анатолій Амелін.

ФОПи

Президент Зеленський неодноразово запевняв, що буде сприяти розвитку бізнесу, тому його пропозиція про введення мораторію на перевірки ФОПів протягом двох років та пом’якшення їхньої відповідальності за порушення порядку подання звітності – логічні кроки. Але нагадаємо, що у вересні бізнес струснуло від ухвалення двох законів, які змінюють правила ведення підприємницької діяльності.

Які планують зміни для ФОПів? Мова йде про обов’язкове використання касових апаратів для ФОПів та введення “кешбеку” покупцям, якщо вони повідомлять державу про продаж товарів без квитанції. Дехто з підприємців назвав другу норму – стукачництвом. Перша теж не дуже сподобалась, нагадаємо, що її різко розкритикували, зокрема, такі компанії як “Нова Пошта” та “Rozetka”. Власники останньої навіть погрожували припиненням діяльності інтернет-магазину.

У владі пояснюють такі міри значними обсягами “тінізації” економіки.

Ці закони направлені на покращення обліку доходів підприємців, що користуються перевагами спрощеного оподаткування, виведення з тіні великих та середніх торговельних компаній, які зловживають спрощеною системою,
– пояснив 24 каналу міністр економрозвитку Тимофій Милованов.

Іншими словами, влада намагається зупинити практику, коли великі компанії використовують декілька ФОПів для ведення звітності, тим самим уникаючи більших податків.

ФОПам на першій групі та фізичним особам не потрібно застосовувати касові апарати або ж РРО – реєстратори розрахункових операцій, а для інших ця послуга буде безкоштовною,
– пояснює Милованов.

Крім того міністр повідомив, що у підприємців буде рік, аби підготуватися до змін.

Але повернемось до іншої пропозиції влади – мораторію на перевірки та пом’якшення відповідальності за порушення порядку подання звітності.

Це з одного боку не погано, що бізнес не будуть морочити, але ті підприємства, які ведуть свою діяльність через декілька ФОПів, їх теж не чіпатимуть два роки?
– задається питанням економічний експерт Руслан Чорний.

Тут виникає й інше питання: чи є дієвий механізм, який відповідно до нового законодавства змусить середній бізнес відмовитись від використання ФОПів чи вони зможуть два роки спокійно продовжувати діяльність без перевірок? Адже у нас в Україні існує багато законів, але вони не завжди виконуються через високий рівень корупції. Тому питання не тільки в законах, а й у діяльності правоохоронних органів та судів.

Протидія незаконному видобутку бурштину

В Україні давно існують компанії, які законно видобувають бурштин.

Тому ухвалення нового закону про бурштин, який регулює цю галузь – це лише черговий документ. Навіщо потрібен ще один закон, якщо питання лише в належній роботі правоохоронних органів?!
– коментує Анатолій Амелін.

Також він акцентував, що багато законів в Україні створюються фахівцями та людьми, які мають певні інтереси – лобістами.

Своєю чергою Руслан Чорний додав, що сумнівається в тому, що питання видобутку бурштину в Україні вирішуватиметься правильно.

Лібералізація виробництва спирту

Державна компанія-монополіст “Укрспирт”, може зазнати серйозних проблем, якщо відбудеться лібералізація діяльності в цій сфері, переконаний Амелін.

Мені здається, що той формат, який пропонує президент, “уб’є” “Укрспирт”. Лібералізація ринку замість приватизації підприємства може привести до того, що виробники горілчаної продукції самі займуться виробництвом спирту, що призведе до краху монополіста,
– зауважив Амелін.

Ринок землі

Питання зняття мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення – один з основних пріоритетів Володимира Зеленського на посаді президента. Дискусії щодо цього питання в Україні не вщухають. Прем’єр міністр Олексій Гончарук заявив, що у питанні мораторію не вийде задовольнити всі сторони.

Й справді є власники земельних паїв, які хочуть продати їх, з іншої сторони є фермери, яких відкриття ринку сільгоспземлі може просто знищити. Проте у світі є лише декілька країн, в яких заборонено продавати землю.

Нашу державу з цього списку скоро можна буде викреслити, адже парламент все таки проголосував у першому читанні за зняття дії мораторію. Але це рішення не остаточне, чекаємо на друге читання.

Проте позиція влади зрозуміла. Відкритим лишається питання – чи можна продавати землю іноземцям? А це вирішить народ на всеукраїнському референдумі, пообіцяв президент Зеленський. Експерти називають такий хід заграванням з електоратом.

Це суто гра на публіку. Є сотня прикладів у світі, де іноземцям не дозволено купляти землю “на ппряму”. Але це не означає, що там немає інвестицій з їх сторони. Є інститут номінальних власників, й він в Україні з’явиться, якщо ринок буде без іноземців. Це додатковий бізнес. Не проблема для іноземців створити формальну компанію, якою володітиме українець. Це лише створить нові можливості для корупції,
– зазначає Анатолій Амелін.

Про недоцільність заборони продажу землі іноземцям говорить і міністр економрозвитку Тимофій Милованов.

Кожне обмеження тягнутиме ціну до низу. Разом з тим, падіння ціни буде залежати не лише від наявності обмеження, а й від того, наскільки воно всеосяжне. Давайте не забувати, що кожна заборона провокуватиме до її обходу і поширенню сірого ринку,
– розповідає міністр.

Висновки

Більшість експертів, яких опитав 24 канал, поділяють думку, що указ президента про невідкладні заходи з проведення реформ та зміцнення держави не можна назвати програмою, це скоріше декларація про наміри. Деякі взагалі кажуть, що документ направлений на “латання дір”.

“Але поки є монобільшість, їй необхідно ухвалити ці закони, і тут існує небезпека, адже не завжди швидкість є ознакою позитивного результату. Необхідно, аби ці документи були максимально опрацьованими, щоб в них не закладалися лобістські інтереси”,
– зазначає Борис Кушнірук.

Експерт заявив, що лобістів в команді президента чимало.

Наприклад, Зеленський хоче легалізувати гральний бізнес, а серед “слуг народу” є люди, які дотичні до цієї галузі. Очевидно, що цей указ був погоджений з урядовцями, які власне його й напрацювали. Якщо у них є нечисті наміри, то там вже закладені можливості для корупції,
– застерігає Кушнірук.

Своєю чергою Руслан Чорний назвав цей указ “програмою за все добре та проти всього поганого”.

В цьому документі немає конкретики, але це добре, що він взагалі є. Будемо чекати на законопроекти, які підготує уряд, тоді поговоримо предметно,
– сказав Чорний.

Про відсутність стратегії

В Україні немає загальної стратегії розвитку, якогось фільтру, через який можна перевіряти той чи інший закон – чи сприяє він розвитку економіки або навпаки заважає.

Першим кроком мало б стати розробка візії. У нас досі немає відповіді на питання: яку Україну ми будуємо? Яке місце ми повинні зайняти на економічній карті світу? Ми споживачі електроенергії, нафти й газу чи ми експортери? Україна, до речі, має великі резерви газу, й при правильних інвестиція може стати експортером,
– зазначає Анатолій Амелін.

Відсутність стратегії стосується кожного питання цього указу. Ці всі кроки можуть бути направлені на витрату ресурсів й часу. Якщо ми “латаємо діри”, це не вирішує проблему, бо з’являються нові.

Це сукупність заходів, які не викликають заперечень, але у той же час вони не дають розуміння, чи є якесь бачення розвитку України в уряду і президента. Якщо його немає, то хаотичні кроки, самі по собі можливо не призведуть до чогось поганого, навпаки загальний контекст буде позитивний. Але для повноцінних реформ необхідна цілеспрямована комплексна політика уряду,
– каже економіст Борис Кушнірук.

Метафора

Експерт порівнює державу з автомобілем. “У вас є суперкрутий автомобіль з сучасним тюнінгом. Але ви на ньому їдете у болото. То у кінцевому результаті ви отримуєте крутий автомобіль у болоті, а не на сучасній автостраді. Ви маєте розуміти, куди саме ви ідете на цьому гарному автомобілі. Так само й з державою – необхідно точно знати куди рухатись”, – каже Кушнірук.



Загрузка...

Залишити коментар