Перехід на літній час: хто придумав та як це впливає на здоров’я людей

Джерело: 24 канал

Українці традиційно двічі на рік переводять стрілки годиників – на зимовий час переходять в останню неділю жовтня, а на літній – в останній тиждень березня. Від коли почались спроби уніфікувати час, чи треба переводити годинники та як це впливає на організм – читайте далі.

Експерти зазначають, що немає єдиної правильної думки, чи варто переводити стрілки своїх годинників. Адже для держави важливо економити електроенергію та мати її запаси. А фізіологи наголошують, що треба прислухатись до живого організму.

“Питання переходу на різний час – це дискусія, зокрема між фізіологами, які займаються здоровим людським організмом, і економістами, які точно так само займаються людиною, але з позиції продукції цієї людини”, – розповів доктор медичних наук Олег Чабан.

Більшість з нас уже давно не встає із першими променями сонця, а тим, хто щодня лягає спати о 22-й годині можна тільки позаздрити. Хоча погодьтесь, такі люди можуть викликати здивування. Цікаво, чи менше вони платять за електроенергію? Адже саме в економії була перша суть введення літнього часу.

“Тоді не було цих світлодіодних лампочок, тому маса різних виробництв, школи витрачали багато світла, а оскільки країна була бідною, то це відчутно було по державному бюджету”, – зазначив директор аналітико-дослідницького центру “Інститут міста” Олександр Сергієнко.

Хто придумав переведення годинників

Першими, хто запровадив поясний час, стали британці у 1840 році. Зробили це під впливом поштового відомства та залізниці. А вже у ХХ столітті перші ініціативи переведення годинників приписують також британцю – Уільяму Віллету. У своєму памфлеті 1907 року “Втрата літнього часу” автор переконував, що зміщення часу на 80 хвилин дасть державі економію у 2,5 мільйони фунтів.

А от по справжньому і безапеляційно літній час ввели у Німеччині під час Першої світової. У 1917 році взялися за час і більшовики. Крутили ним, як “циган сонцем”.

Коли в 1919 році більшовики прийшли до Києва ще раз, то вони і в Петрограді, і в Москві, і в Києві почали робити експерименти з часом. Спершу посунули час на годину, потім посунули ще на годину, щоб темніло ще пізніше, і це їм сподобалося. В якийсь момент влітку 1919 року в Києві година, яка була на годиннику, випереджала справжню сонячну годину на 2,5 години,
– розповів доктор фізико-математичних наук Стефан Машкевич.

А вже у 30-х в “совку” ввели декретний час. З 1981 року до декретного додали і літній час, який випереджав поясний вже на дві години.

Що таке декретний час? Це коли однією постановою до поясного, реального часу, додавалася ще одна година на увесь рік. Мета – раціональніше використання світлої частини доби і перерозподілу електроенергії між побутовим і виробничим споживанням. Декретний час скасували 1 липня 1990 року.

“Через те, що декретний час в Україні скасували, то виникло так зване невелике політичне тертя з Кримом. Бо Крим, який вже тоді дивився на Москву, в якийсь момент відмовився скасувати декретну годину. Крим сказав, що буде жити за московським часом і відповідно між Києвом і Кримом тоді виникла різниця в одну годину, але потім це нівелювали”, – пригадав Машкевич.

Як зміна часу впливає на здоров’я

“Здавалося, що таке година – плюс чи мінус до сну. Я нагадаю, що відбувається під час особливого трансового стану, який називається “сон”, – проходять надзвичайно складні процеси. Він проходить різні фізичні процеси, тобто синусоїди можуть 4 – 5 разів повторюватись протягом ночі. Це дуже складна робота”, – сказав доктор медичних наук Олег Чабан.

Якщо хочете перевірити, чи впливає зміна часу на вас самих, варто усього лиш відправитися в омріяну відпустку десь за океан. Зміна часового поясу навіть у кілька годин призводить до стану десинхронозу, або джетлагу. Іншими словами порушується синхронізація фізіологічного годинника.

“Ми адаптовуємось, пристосовуємося, народжуємось, харчуємося в певному біологічному ритмі, в певному сонячному ритмі, тому коли прийняти цю фізичну систему і перемістити її на 12 годин, то звичайно на початках відбувається потужна дезадаптація. Особливо в тих, хто не пристосований – фізично ослаблені, які до цього вели не фізичний спосіб життя, які мають психологічні проблеми”, – пояснив Чабан.

Як пристосуватись до переходу на літній час

Поки в Україні вирішують, скасовувати чи залишати літній час, ми підготували кілька порад, як з меншими втратами для здоров’я пережити цей “змушену зміну”.

  • Задумайтеся за тиждень або хоча б за кілька днів про перехід на літній час.
  • Раніше лягайте спати, ніж зазвичай.
  • А от прокидатися треба у той же час що й до цього.
  • Перед тим як лягати спати завжди провітрюйте кімнату, щоб сон був міцнішим.
  • Пийте трав’яні чаї, а наступного дня – краще скористайтеся громадським транспортом, а не власним автомобілем.


Загрузка...

Залишити коментар