Відбувся круглий стіл на тему: “Підготовка населення до національного спротиву в умовах російсько-української війни: уроки, проблеми і шляхи їх вирішення”.
Про це повідомляє Бойове Братерство України:
“На тлі повномасштабного вторгнення стає очевидним: перемога залежить не лише від Збройних Сил України, а й від здатності кожного громадянина захищати свою країну. Підготовка до спротиву — це не теорія і не факультатив, а життєва необхідність”.
Йдеться про базові знання, практичні навички та мотивацію, які дозволяють людям діяти в критичних обставинах — під час бойових дій, окупації чи диверсій. У таких умовах підготовка населення має бути системною, зрозумілою та доступною. Це спільна справа держави, громад і суспільства. А отже — вона потребує чітких правил, відповідальних структур і належного ресурсного забезпечення.
Керівна ланка “Бойового Братерства України” розглянула та проаналізувала законопроєкт №13347 щодо змін до законодавства у сфері національного спротиву. Вже зараз очевидно: є ціла низка питань, які потребують суспільного обговорення, уточнення і врегулювання.

Серед найболючіших проблем, які були озвучені:
- Розмитість термінології. Вживання понять «захист України», «захист Вітчизни», «національний спротив» без чітких меж і тлумачень ускладнює реалізацію політики та формування єдиного підходу.
- Відсутність єдиного відповідального органу. Повноваження щодо організації підготовки населення розпорошені між Силами ТрО, органами місцевого самоврядування та військовими частинами без чіткої координації.
- Ігнорування ролі громад і ОМС. Законодавство не визначає чітко функції сільських, селищних та міських рад у процесі підготовки до спротиву, хоча саме громади забезпечують інфраструктуру, організацію і фінансування на місцях.
- Проблеми з матеріально-технічним забезпеченням. Центри підготовки змушені працювати на волонтерських засадах — немає навчальної зброї, тренажерів, медичного обладнання. Хоча їхня функція — державна.
- Формальне існування ДФТГ. Добровольчі формування, які відіграли вирішальну роль на початку вторгнення, нині фактично виключені з системи ТрО без жодної зрозумілої альтернативи. Це послаблює обороноздатність громад.
Є термінологічна плутанина у законодавстві, йдеться у повідомленні:
“Надлишок подібних термінів не формує чіткого розуміння, а навпаки — гальмує практичне впровадження. Натомість маємо плекати:
- національно-патріотичну свідомість;
- оборонну культуру;
- громадянську стійкість;
- українську національну ідентичність.”

Президент спілки ББУ Павло Жебрівський зазначив:
“Правдашнє громадянське суспільство має вимагати від правдешніх очільників створити можливості урегулювати і унормувати рух опору в Україні. Бо сьогодні в нас іншої землі, ніж Українська, немає. Ми захищаємо свою родину, свою землю, але головне — свій спосіб життя. Якщо не унормувати рух опору, особливо добровольчий, — дуже важко буде утримати лінію фронту”.